Покликання та богопосвячене життя

ПОКРОВИТЕЛЬКА

Покровителькою Згромадження, згідно із волею засновника, є св. Тереза від Дитяти Ісуса. Джерелом духовності Згромадження є «мала дорога духовного дитинства» св. Терези – молодої кармелітки з Ліз’є. Центральне місце у терезіянській духовність займає любов, заснована на глибокій вірі та повному відданні Богу, за прикладом малої дитини, котра безмежно довіряє своїм батькам. Гаслом Згромадження Сестер Терезіянок є слова святої покровительки: «Поширювати любов для Найвищої Любові!». Це заклик до неустанного свідчення про Божу любов через молитву, вірне виконання щоденних обов’язків та духовні роздуми.

ЗАСНОВНИК

Засновником Згромадження є єпископ Адольф Пьотр Шельонжек, ординарій Луцької дієцезії. Він відрізнявся своїми розумовими здібностями, священицькою ревністю, сумлінністю у душпастирській праці та побожністю. Однією із головних рис його характеру було милосердя для відкинутих, хворих та знедолених. Єпископ Шельонжек, захоплений дорогою духовного дитинства св. Терези від Дитяти Ісуса, ґрунтував своє пастирське служіння на безмежній любові, довірі та цілковитому віддані волі Божій. Прагнув, аби духовність св. Терези з Ліз’є розвивалася у душах, довірених його пастирській опіці. Для реалізації цього прагнення, 1 серпня 1936 року, заснував Згромадження Сестер св. Терези від Дитяти Ісуса. Місію Згромадження виклав у декреті про еригування, котрий заохочував перших терезіянок докладати старань «щоб запевнити добре виховання та навчання молоді обох статей у школах та навчальних закладах».

ІСТОРІЯ

Згромадження Сестер св. Терези від Дитяти Ісуса було покликане до життя актом еригування, виданим 1 серпня 1936 р. єпископом А.П. Шельонжком у  Луцьку. Першим монастирем Згромадження був дім у Машеві на Волині. Від початку свого існування сестри терезіянки були спрямовані на апостольську працю серед дітей та молоді, у середовищах католицького та православного визнання. Після зайняття Луцької дієцезії військами Червоної армії сестри терезіянки отримали дозвіл залишити монастирі та поїхати до своїх родин. Не зважаючи на розпорошення, продовжували служити там, де були потрібні. У 1944 році були змушені залишити терени Волині та осісти на новоприєднаних до Польщі землях і від початку зайнялися організацією монашого життя у Польщі, в її нових кордонах. Умови післявоєнних реалій були важкими. Але сестри, не зважаючи на усі труднощі, витривало виконували завдання, котрі доручив їм Засновник. У 1991 р. Згромадження Сестер св. Терези від Дитяти Ісуса було приєднане до кармелітської родини, а 19 березня 1993 р. отримало статус релігійного інституту на папському праві. Налічує сьогодні 14 монастирів: 9 у Польщі, 2 в Україні, 2 в Італії, а також місійний дім у Болівії.