Формація

Слово «формація» походить від латинського слова «formare» – тобто формувати, моделювати, готувати «до». Що стосується формації до чернечого життя, маємо конкретно визначену мету, яка полягає на формуванні дозрілої особистості, здатної до повного, вільного та відповідального присвячення себе Богові. Це здійснюється шляхом наслідування Ісуса Христа в процесі поступового прийняття Його думок та почуттів до Отця. Процес формації триває протягом усього життя покликаної людини та повинен охоплювати усі його виміри: людський, християнський, харизматичний. Тому, покликана людина ступає на шлях динамічного розвитку усієї своєї особистості.

Молодь у сучасному світі шукає сенсу життя, глибокої молитви, справжньої дружби, вільності та автентичності. Вона чутлива до миру, справедливості, братерства та солідарності. З іншого боку, сучасні умови життя, проникнуті лібералізмом, гедонізмом та споживацтвом, суттєво впливають на систему цінностей молоді. Домінація віртуального світу приводить до зубожіння міжособистісних відносин та соціальних зв’язків, що, у свою чергу, стає причиною самотності. Таким чином, у момент вступу покликаної особи до Згромадження, часто помітна незрілість до початку чернечого життя. Це становить виклик для відповідальних за формацію та самого процесу формації, в якому важливим завдання є допомога покликаним у досягненні особистісної інтеграції, котра є вихідною точкою формування духовної людини.

Формація у нашому Згромадженні охоплює наступні періоди:

(триває від кількох до кільканадцяти місяців)

Початкова формація кандидаток відбувається у одному із домів Згромадження, визначеним Генеральною Настоятелькою. Під опікою відповідальної сестри кандидаток поступово впроваджують у духовне життя. Час кандидатури є також часом пізнання себе та мотивів обрання дороги покликання. У цей час також Згромадження оцінює, чи кандидатка проявляє автентичне бажання чернечого життя та наскільки є готова розпочати наступний етап формації.

(триває від пів року до півтора року)

Постулят – це час поступового переходу від життя світського до монашого, провадженого у новіціаті. На цьому етапі постулянтки поглиблюють мотивації свого вибору та з допомогою сестри, відповідальної за формацію, розпізнають власний рівень розвитку емоціональної, інтелектуальної, моральної та духовної дозрілості. Під її опікою входять у практику внутрішньої молитви, поглиблюють свою участь у Євхаристії та переживанні Таїнства Покути. Постулянтки беруть часткову участь у спільних молитвах і виконують певні обов’язки у домі, ближче приглядаються духовності та завданню Згромадження. Постулянтки, котрі після закінчення цього етапу тривають у прагненні присвятити себе Богу та виявляють здатність до життя у нашій чернечій родині, можуть бути допущені до новіціату.

(триває два роки)

Новіціат – це основний період чернечої формації. Його метою є докладне пізнання покликання новіцій, досвід життя у терезіянській спільноті, формування розуму та серця у євангельському дусі, а також підтвердження намірів та здатності до життя у нашій чернечій родині. Цей етап покликаний показати ідеал досконалості в особі Ісуса Христа, котрого маємо наслідувати, живучи євангельськими радами, а також наблизити дорогу духовного дитинства св. Терези від Дитяти Ісуса, традиції та історію Згромадження, а також Конституції та Директоріум – його внутрішнє право. Час новіціату призначений, головним чином, на духовну та монашу формацію новіцій, на їх виховання в дусі автентичної та глибокої любові до Бога і ближнього. Тому усі справи, що виконуються у цьому часі, потрібно укласти так, щоб вони були спрямовані до досягнення цієї мети.

Навчання, праця та заняття у новіціаті повинні безпосередньо служити внутрішньому життю. Водночас, кожна покликана особа зобов’язана докласти усіх зусиль, щоб зростати на дорозі досконалості. Належним чином пройдена формація на етапі новіціату дозволяє сестрам прийняти дозріле рішення про складення обітів: чистоти, убогості та послуху. Через чернечі обіти сестри присвячуються Богу. Таким чином розпочинають наступний етап формації у Згромадженні, котрим є юніорат.

(триває п’ять років)

Спочатку сестри складають обіти на один рік, а потім поновлюють їх щороку протягом п’яти років. Час тимчасових обітів називають юніоратом. Це час, коли сестри юніористки укріплюються у чернечому житті і готуються до апостольської праці, вчяться гармонійно пов’язувати внутрішнє життя та апостольську працю. Головним завданням юніористок є прямування до тіснішого зв’язку з Богом та глибшого з’єднання з власною чернечою родиною у молитві, службі та в усьому житті.

Сестри складають вічні обіти із повною свідомістю прийнятих зобов’язань. Через вічні обіти євангельських рад присвячують себе Богу на усе життя і єднаються міцнішими узами зі своєю чернечою родиною. Обіти зобов’язують сестер до практикування євангельських рад: чистоти, убогості та послуху, а також прямування усім життям до щораз вищої досконалості. Тому богопосвячена особа повинна бути піддатливою на формацію протягом усього свого життя на молитві, у спільному житті та щоденній праці.

Сестри після вічних обітів, щораз глибше переживаючи своє покликання, свідомо беруть на себе відповідальність за розвиток Згромадження, реалізацію його апостольських завдань та розвиток власної особистості, тому вдосконалюють свою духовну культуру та професійні навики, щоб якнайкраще виконувати доручені їм завдання.