• Flaga Polski

Праця при парафії

«Знаю, що Господь не потребує нікого, щоб виконати Свою справу,
але як Він дозволяє вправному садівникові вирощувати рідкісні й ніжні рослини
і дає йому необхідні для цього знання, залишаючи для себе турботу про плоди,
так само Ісус хоче, щоб Йому допомагали в Божій справі вирощування душ»

св. Тереза від Дитяти Ісуса

Закристія

Одним зі служінь, котре виконує Згромадження, є праця у закристії. Це приготування до Служби Божої літургійних предметів, шат та книг. Щоб підкреслити велич і красу Бога сестри прикрашають вівтар квітами. Декорації, виконані з нагоди різних літургійних свят допомагають мирянам краще зрозуміти та пережити таємниці життя нашого Господа Ісуса Христа. Це, зокрема, різдвяний вертеп та Господній гріб.

Приготування до Урочистості Матері Божої Святого Скапулярію у Бердичеві щороку об’єднує зусилля сестер зі спільноти та прихожан парафії: дорослих та молоді. Підготовка та декорація польового вівтаря, сотні орнатів та альб… Усе це вимагає кількатижневої підготовки.

Праця закристіянок не є безпосереднім проголошуванням Євангелія, але через зустрічі із людьми, які відвідують храми, захоплюються їх архітектурою та внутрішньою красою, можуть вказувати на найбільшу цінність кожної святині – Ісуса Христа, присутнього у Пресвятих Дарах. Особи, котрі допомагають сестрам у праці, можуть ближче пізнати їх життя, духовність та малу дорогу св. Терези від Дитяти Ісуса.

Праця у святому місці для самих сестер є нагодою до частішого перебування з Богом, життя у Його присутності.

 

 

 

 

Літургійний спів

У діяльності сестер музика, тобто літургійний спів, займає важливе місце. Коли в 90-х роках Згромадження заснувало дім на Україні, сестри разом з мирянами почали співати польською мовою традиційні пісні під час звершення Святої Літургії, та, майже відразу, йдучи за знаком часу, впроваджували до Служби Божої спів українською мовою. Латиною співали переважно співи ostinato та канони з Taize. Щось нове починалось в Церкві, нова євангелізація, нове захоплення. Музика в Церкві, її нова якість, стиль, манера виконання, спів полонили та надихали. Вона була така універсальна, що її можна окреслити як «iubilare sine verbis», тобто мелодія, спроможна виразити глибину душі. Нові пісні відважно прокладали шлях в серцях молоді і старших, це були «пісні слави», написані десь за океаном. Разом з молоддю терезіянки співали їх під час реколекцій, зустрічей і катехез.

1996 рік став початком поглибленої музично-літургійної діяльності сестер Згромадження. Повстали два хори: дорослий, котрий товаришував своїм співом під час Літургії і дитячий, який прикрашав Служби Божі за участю дітей. Відбувалися різні поза-літургійні заходи:  містерії пасійні, вертепи та на честь св. Терези від Дитяти Ісуса.

Паломницький рух до Бердичева на ново оживив культ Богородиці в чудотворній бердичівській іконі і надав музиці, яка виконувалася в цьому місці, марійний характер. Саме цей ключ відкрив перед Згромадженням Сестер Терезіянок можливість реалізувати власну харизму на малій дорозі св. Терези. Через літургійну музику проявити любов і цілковиту довіру Богові.

Анрі Бергсон писав, що технічний простір – це одне крило. Сюди треба віднести працю над постановою голосу, вивчання партитур, репетиції, підбір репертуару. Друге крило – це духовний простір, тобто спосіб донесення пісні до слухача, спосіб, в який торкають вони особливі струни душі. Спів – це, перш за все, розмова з Богом. Тому постійно питаємо себе, що хочемо цим осягнути, кого хочемо притягнути через музику до Нього, до Марії, до молитви. На сьогодні обидва хори, дорослий і дитячий, виконують свою функцію дуже гарно і динамічно. Найбільш творчим моментом праці хорів і музикантів є святкування Урочистості Матері Божої Святого Скапулярія у Бердичівському Санктуарії. Місяць липень громадить на площі перед храмом тисячі паломників, знаменитих гостей, зібраних, щоб віддати Їй шану.

Це відповідальний і важливий момент для виконавців, щоб показати любов до Марії через свою майстерність. Усе це приносить ентузіазм і багато творчої наснаги, напевно тішить наших святих і блаженних покровителів, а в останніх подіях на нашій стражденній землі дає надію вірити і сподіватись на довгоочікуваний мир через заступництво нашої Небесної Володарки.

Музей Джозефа Конрада-Коженьовського у Бердичеві

28 червня 2015 року відбулося відкриття музею Джозефа Конрада в Бердичеві.

З метою наближення постаті видатного письменника, виникла ідея створення інтерактивного музею в Бердичеві, де він народився і був охрещений. Головним ініціатором цієї благородної справи став професор Здіслав Найдер, визначний знавець та біограф митця.

Ініціатива отримала підтримку української влади, Міністерства культури та національної спадщини Польщі, а також Ордену Кармелітів Босих, які і запросили до співпраці у цьому просвітницькому ділі наших сестер Згромадження Св. Терези від Дитяти Ісус.

Місцем створення музею було обрано мури монастиря Кармелітів Босих.

Експозиція Музею розповідає про великого поляка, видатного англійського письменника та нашого земляка. Головною метою авторів, було не лише збирання матеріалів та представлення їх в музеї, але заохочення всіх відвідувачів зануритись  в надзвичайний світ пригод, автора «Серця темряви».

Сьогодні двері музею відкриті для віх хто бажає ознайомитись з творчість письменника та зарядитись, від нього, відвагою і впертістю у реалізації своїх мрій.

Це служіння гідом у музеї, стало надзвичайною можливістю в ділі євангелізації та наближенні «Закхеям» наших часів як Господа так і віри, і культури Католицької Церкви.