Молитва
«Молитва і жертва становлять усю мою силу, це зброя непереможна, яку дав мені Ісус,
вона може торкатися душ набагато більше, ніж слова, я дуже часто переживала це»
Джерелом сили та ревності у виконанні місії Згромадження сестер св. Терези від Дитяти Ісуса є щоденна спільнотна та індивідуальна молитва. Прикладом молитви є наша свята покровителька. Вона залишила важливі думки, чим є молитва. Писала: «Для мене молитва – це поривання серця, це простий погляд, звернений у Небо, це вигук подяки і любові, як серед страждання, так і серед радості; нарешті це щось велике, надприродне, що розширює мою душу і єднає мене з Ісусом». Молитва – це проста розмова дитини, котра почувається улюбленою своїм Отцем. Розмовляє із Ним про все, що переживає, не добирає вишуканих слів, а промовляє з глибини серця. Св. Тереза не послуговувалася знаними молитвами: «Аби бути вислуханою, зовсім не обов’язково читати з книжки гарні формули, складені на різні потреби… Я не наважуюся примушувати себе до пошуків у книжках гарних молитов, їх стільки, що в мене від цього болить голова… Я роблю наче діти, які не вміють читати, просто кажу Господу те, що хочу Йому сказати, не складаючи гарних речень, а Він завжди мене розуміє».
Наша духовна провідниця навчає також молитви у тиші, котра не вимагає слів, але любові, звичайного перебування з Ісусом. Міцно вірила що «Ісус у дарохранительниці усе розуміє, навіть мовчання дитячої душі, переповненої вдячністю». Говорила: «Ісус палає любов’ю до нас… Вдивляйся у Його Обличчя… Там побачиш, як нас любить».
Свята стверджувала: «Яка велика сила молитви». Перебуваючи на молитві досвідчуємо батьківську любов, вчимося любити ближніх та розпалювати їхні серця Божою любов’ю. Водночас апостольська праця стає для нас джерелом радості та Божого благословення.
Св. Тереза від Дитяти Ісуса пригадує, що у чернечому житті молитва є завжди на першому місці, а діяльність – пізніше.
За її прикладом шукаємо зразок для свого життя у Євангелії: «Достатньо кинути оком на Святе Євангеліє, одразу починаю дихати пахощами життя Ісуса й знаю, в який бік бігти». Передусім Євангеліє повинне стати найдорожчим скарбом у нашому житті.
Наша покровителька також залишила вказівки щодо апостольства молитви та терпіння: «Залишаймося з’єднані молитвою та стражданнями. Працюймо разом для спасіння душ (…). Жертвуймо з усього серця наші страждання Ісусу, щоб рятувати душі, бідні душі».
Молитва в терезіянській харизмі вказує на:
1. Давання свідоцтва Божої любові.
2. Піклування про дух молитви, вважаючи її за свій головний обов’язок.
3. Любов до внутрішньої молитви як дружніх відносин із Богом, нашим Отцем.
4. Черпання духовної поживи зі Святого Письма, творів Отців Церкви та аскетичних письменників.
5. Читання та розважання Євангелія.
6. Присвячення кожного дня відповідної кількості часу на особисту молитву.
7. Молитовну пам’ять про священиків сестер, рідних, доброчинців Згромадження, живих та померлих.
Практика молитви у житті терезіянки згідно із Конституціями Згромадження:
1. Спільна молитва Літургії Годин.
2. Щоденна участь у Євхаристії – центрі духовного життя.
3. Спільна молитва «Ангел Господній» вранці та ввечері, опівдні індивідуально.
4. Молитва розарію: спільна та індивідуальна.
5. Спільні молитви з терезіянського молитовника згідно з традиціями Згромадження.
6. Щочетверга молитва за священиків усього світу та тих, котрі нам служать.
7. Щоденна молитва про нові священицькі, чернечі та місійні покликання.
Молитва становить усю мою силу…
